Спадщина вважається відкритою з дня смерті особи або з дня, коли її в судовому порядку було визнано померлою.
Саме з цього моменту у спадкоємців виникає право на прийняття спадщини.

Протягом 6-ти місяців з дня відкриття спадщини спадкоємець має подати заяву про прийняття спадщини або заяву про відмову від неї. Заява подається особисто або через представника з нотаріально посвідченою довіреністю.

Звертатися слід до нотаріуса за останнім місцем проживання померлого. Якщо це місце невідоме — за місцезнаходженням основної частини спадкового майна.
Для подання заяви про прийняття спадщини нотаріусу необхідно подати такі документи:
– свідоцтво про смерть спадкодавця;
-документ, що підтверджує родинні зв’язки (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо);
-паспорт спадкоємця;
– заповіт (за наявності);
-довідку про останнє місце проживання померлого;
-правовстановлюючі документи на майно (документи про право власності на нерухомість, технічний паспорт на автомобіль тощо).

*Зверніть увагу: кожен випадок є індивідуальним — спадкові справи можуть мати свої нюанси, пов’язані з наявністю або відсутністю заповіту, кількістю спадкоємців, наявністю боргів тощо. Краще мати первинну консультацію в юриста.

Хто має право на спадщину?
1.Спадкоємці за заповітом.
Якщо залишено заповіт — майно переходить тим особам, яких вказав спадкодавець, незалежно від родинних зв’язків.
*Важливо: навіть якщо є заповіт, деякі особи мають право на обов’язкову частку у спадщині, наприклад неповнолітні або непрацездатні діти, непрацездатна вдова/вдівець та непрацездатні батьки.
2. Спадкоємці за законом.
Якщо заповіт відсутній або його визнано недійсним, спадщина переходить до спадкоємців за законом — у визначеній черговості:
– 1 черга: діти, чоловік/дружина, батьки
– 2 черга: рідні брати і сестри, бабуся і дідусь
– 3 черга: дядьки і тітки

Пропущений 6-ти місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини можна поновити в судовому порядку. Для цього у вас має бути обґрунтована причина пропуску такого строку.
*Важливо: спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину автоматично.